Серце (латин.— сor, грец.— cardia) — це порожнистий м’язовий орган у формі конуса, розташований у грудній порожнині за грудиною, 2/3 ліворуч, 1/3 праворуч. Основа спрямовується вгору, ззаду, праворуч.

Стінка має три шари: внутрішній — ендокард (його вирости утворюють клапани), середній — міокард (серцевий м’яз, скорочення відбувається мимоволі, передсердя й шлуночки не з’єднуються між собою), зовнішній — епікард (вкриває поверхню серця, служить внутрішнім листком навколосерцевої серозної оболонки — перикарда). Між перикардом і епікардом перебуває серозна рідина.

Серце складається з двох половин: лівої (системної) та правої (легеневої). Кров між цими половинами не змішується, тому що серце поділене поздовж товстою перегородкою. Крім того, кожна половина серця складається з передсердя та шлуночка. Шлуночки і передсердя  з’єднуються між собою за допомогою стулчастих клапанів, які не дозволяють крові рухатися зі шлуночка у передсердя. Лівий клапан двостулковий, а правий – тристулковий. У передсердя відкриваються венозні судини. У праве – верхня і нижня порожнисті вени. Вони збирають кров, відповідно, з голови і верхніх та нижніх кінцівок, таза і живота. У ліве передсердя відкриваються легеневі вени. Від шлуночків відходять артерії. Вони мають півмісяцеві клапани, які відкриваються лише при скороченні шлуночків. Це заважає крові рухатися у сторону серця. Від правого шлуночка відгалужується легенева артерія, а від лівого – аорта.

 Зовні серце вкрите перикардом (навколосерцевою сумкою), що:

— оберігає від перерозтягування при наповненні кров’ю;

— виділяє рідину, що зменшує тертя