Природний добір

Залежно від спрямування адаптаційних змін організмів природній добір буває стабілізуючим, рушійним і розриваючим (дизруптивним) .

Стабілізуючий добір проявляє себе в постійних умовах довкілля. Він підтримує сталість певного фенотипу, найбільш відпо­єного навколишньому середовищу. Натомість відки­даються будь-які зміни, як менш адаптаційні, тим самим звужуючи норму реакції (тобто межі модифікаційноїмінливості). Наприклад, два сучасні види кистеперих риб - латимерії  - дожили до наших днів, оскільки мешкають на значних глибинах, де умови існування досить постійні.

Рушійний, або спрямований, добір відбувається в разу змін у навколишньому середовищі або під час пристосувань до нових умов при розширенні ареалу. Він сприяє змінам мінливості в певному напрямі, зсуваючи у відповідний бік норму реакції. Напри­клад, при пристосуванні тварин до риючого способу життя в різних неспоріднених групах виникають копальні кінцівки (вов­чок, жук-гнойовик, сумчасті та плацентарні кроти тощо).

Розриваючий, або дизруптивний, добір (від лат. дизруптус - розірва­ний) спрямовує мінливість у двох, рідше кількох, різних напрямах, однак не сприяє середнім (проміжним) станам ознак . Наприклад, у популяціях комах океанічних островів, де постійно дме сильний вітер, унаслідок дизруптивного добору є особини без крил або з дуже добре роз­винутими крилами, які здатні протистояти здуванню, а комахи із серед-, нім ступенем розвитку крил зникли. Отже, цей добір спричиняє виник­нення кількох фенотипних форм у популяції (іполіморфізму), що сприяє  пристосуванню до нестабільних умов довкілля.