Неділя, 19.08.2018, 16:46
Вітаю Вас Гість | RSS

БІОЛОГІЯ 7-11

Зорова сенсорна система

Зір для багатьох тварин і людини є одним з основних способів просторової орієнтації на відстані. За його допомогою живі організми отримують інформацію не лише про зміну дня і ночі, але й детальне зображення навколишнього середовища.

Найпростіший вид світосприйняття – це здатність розрізняти світло від темряви. Такі реакції називають фототаксисом або фототропізмом. Цю властивість мають навіть одноклітинні організми. Наприклад, евглена зелена має цитоплазматичні мембранні структури, які містять чутливі до світла пігменти. Їх подразнення призводить до зміни ферментативних систем, які забезпечують рухову активність, направлену до джерела світла.

У більшості багатоклітинних організмів з’являються спеціальні пристосування для сприйняття не лише загальних світлових подразнень, але і їх чіткої інтерпретації. Цю властивість називають фоторецепцією або просто зором. Орган зору у ссавців побудований за камерним типом.  

 

 

Як бачать різні тварини (відео)

Периферійна частина зорового аналізатора представлена очним яблуком і допоміжним апаратом ока.

Очне яблуко розташоване в заглибині черепа — очній ямці. Воно вкрите трьома оболонками.

Зовнішня оболонка — білкова — складається переважно з колагенових волокон і оберігає око від механічних ушкоджень. Спереду вона переходить у прозору рогівку.

Під білковою розташована судинна оболонка, пронизана густою сіткою кровоносних судин. Спереду судинна оболонка переходить у райдужку, пігменти якої визначають колір очей. У центрі райдужки є отвір — зіниця. Діаметр зіниці змінюється рефлекторно залежно від яскравості освітлення. За зіницею розташований кришталик — прозора двоопукла лінза діаметром близько 9 мм.

Внутрішня оболонка — сітківка — вистеляє дно очного яблука. Сітківка містить фоторецепторні клітини, які сприймають світло, і нейрони, які переводять світловий сигнал в електричні імпульси та формують зоровий нерв. Місце виходу із сітківки зорового нерва називають сліпою плямою, оскільки ця ділянка не містить фоторецепторних клітин. На відстані 4 мм від неї є жовта пляма — місце найкращого зору. Порожнина ока заповнена желеподібною масою — склистим тілом.

Допоміжний апарат ока. Слізний апарат, окорухові м’язи, повіки та вії складають допоміжний апарат ока. Слізний апарат складається зі слізної залози, що розміщується в ямці лобової кістки й виробляє сльозу, і носослізної протоки, по якій надлишок сльози видаляється в носову порожнину. Сльоза зволожує поверхню ока, видаляє чужорідні тіла й містить бактерицидну речовину лізоцим.

Шість окорухових м’язів здійснюють різноманітні рухи очних яблук. Верхня та нижня повіки захищають око від різних впливів. Внутрішня поверхня повік вистелена оболонкою —  кон’юнктивою. По краях повік розташовуються вії, котрі виконують захисну функцію

 

 

 

 

 

 

Перевірте, як ви вивчили будову ока людини.

Меню сайту
Форма входу
Пошук
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 1502
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0