Визначення акомодації ока

Відчуття сприймання предмета буде тільки в тому випадку, коли його зображення падатиме на сітківку. У разі різного віддалення предметів від ока точне фокусування їх на сітківці досягається зміною кривизни кришталика. Ця здатність називається акомодацією. 
Під час переведення погляду з далеко розташованих від ока предметів на близько розташовані війковий м’яз скорочується і кришталик, завдяки еластичності, стає більш опуклим. При цьому збільшується його заломлююча сила й зображення фокусується на сітківці. У разі віддалення предмета від ока напруження м’яза зменшується. Війкове тіло натягується й капсула кришталика стискує його. Від цього заломлююча сила зменшується. Око людини налаштоване на сприйняття далеко розташованих предметів.
Скорочення війкового м’яза починається тоді, коли предмет наближається на відстань 65 см, а максимальним буває за його розміщення на відстані 7–14 см від ока. Акомодація регулюється рефлекторно.
У людини різке зниження акомодаційної здатності настає після 40 років. На близькій відстані вона перестає розрізняти близькі предмети. Це явище старечої далекозорості

За допомогою моделі  дослідіть як змінюється кривизна кришталика при розгляданні предметів, що знаходяться на різній відстанні від ока.

Чому змінюється кривизна кришаталика?

Де виникає зображення предмета? 

Існують три головні аномалії переломлення світлових променів (рефракції) в оці:

 короткозорість (міопія);

 далекозорість (гіперметропія);

 стареча далекозорість (пресбіопія).

Загальний принцип всіх цих дефектів зору полягає у тому, що переломлення світла і довжина очного яблука не співвідносяться між собою і найбільш чітке зображення потрапляє за межі сітківки або до неї не доходить.

Які лінзи використовуються при виправленні вад зору?

Це цікаво! Оптичні ілюзії