Понеділок, 24.09.2018, 09:40
Вітаю Вас Гість | RSS

БІОЛОГІЯ 7-11

Склад і функції крові. Форменнні елементи крові.

Склад крові.

Свіжовипущена кров являє собою червону непрозору рідину. Якщо не вжити заходів, які б запобігали зсіданню крові, то при відстоюванні, а ще краще при центрифугуванні вона виразно розділяється на два шари. Верхній шар – трохи жовтувата рідина – плазма і нижній – осад темно-червоного кольору. На межі між осадом і плазмою – тонка світла плівка. Осад разом із плівкою складається з формених елементів крові– еритроцитів, лейкоцитів і кров'яних пластинок – тромбоцитів. Всі клітини крові живуть визначений час, після чого руйнуються. В кровотворних органах (кістковому мозкові, лімфатичних вузлах, селезінці) відбувається безперервне утворення нових клітин крові.

У здорових людей співвідношення між плазмою і форменими елементами коливається незначно (55% плазми і 45% формених елементів). У дітей раннього віку відсотковий вміст формених елементів трохи вищий.

2.1. Еритроцити. Загальна кількість еритроцитів, які містяться в крові людини, величезна. Вона приблизно в 10 тис. разів більша населення нашої планети. Якби розмістити всі еритроцити людини в один ряд, то вийшов би ланцюжок довжиною близько 150 000 км; якби покласти еритроцити один на один, то утворилася б колона висотою, що перевищує довжину екватора земної кулі (50 000...60 000 км).

В 1 мм3 крові міститься від 4 до 5 млн. еритроцитів (у жінок – 4,0…4,5 млн., у чоловіків – 4,5...5,0 млн.). Кількість еритроцитів не завжди однакова. Вона може значно збільшуватися при нестачі кисню на великих висотах, при м'язовій роботі. У людей, які живуть у високогірних районах, еритроцитів приблизно на 30% більше, ніж у жителів морського узбережжя. При переїзді з низовинних районів у високогірні кількість еритроцитів у крові збільшується. Коли ж потреба в кисні зменшується, кількість еритроцитів у крові знижується.

Середня тривалість життя еритроцитів 100...120 діб. Руйнуються старі еритроцити  в селезінці і частково в печінці.

Значення еритроцитів. 

Основна функція еритроцитів – перенесення кисню від легень до всіх клітин тіла. Гемоглобін, який міститься в еритроцитах, легко сполучається з киснем і легко віддає його в тканинах. Важлива роль гемоглобіну й у видаленні вуглекислого газу із тканин. Отже, еритроцити підтримують відносну сталість газового складу крові.

Швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ). Якщо кров уберегти від зсідання і залишити на кілька годин у капілярних трубочках, то еритроцити, що містяться в крові, внаслідок ваги починають осідати. Вони осідають з певною швидкістю. У жінок вона становить 7...12 мм/год, а в чоловіків – 3...9 мм/год.У новонароджених швидкість осідання еритроцитів низька (від 1 до 2 мм/год). У дітей до 3 років величина ШОЕ коливається в межах від 2 до 17 мм/год. У віці від 7 до 12 років величина ШОЕ не перевищує 12 мм/год. Визначення швидкості осідання еритроцитів має важливе діагностичне значення в медицині. При туберкульозі, різних запальних процесах в організмі швидкість осідання еритроцитів підвищується. Це пов'язано з тим, що при запальних процесах у крові збільшується кількість білків глобулінів; глобуліни адсорбуються еритроцитами, що змінює властивості їхньої поверхні і приводить до прискорення ШОЕ.

2.2. Лейкоцити.

(Анімація - види лейкоцитів)

Лейкоцити, або білі кров'яні тільця – це безбарвні клітини, які містять ядра різноманітної форми. В 1 мм3 крові здорової людини міститься близько 6000...8000 лейкоцитів. 

При розгляданні з мікроскоп мазка пофарбованої крові можна помітити, що лейкоцити мають різноманітну форму. Розрізняють дві групи лейкоцитів: зернисті і незернисті. У перших у цитоплазмі містяться дрібні зернята (гранули), які фарбуються  різними барвниками в синій, червоний або фіолетовий колір. У незернистих форм лейкоцитів таких гранул нема. Кількість лейкоцитів у крові може змінюватися. Після прийняття їжі, важкої  м'язової роботи вміст цих клітин у крові збільшується. Особливо багато лейкоцитів з'являється в крові при запальних процесах. У новонародженого лейкоцитів значно більше, ніж у дорослої людини (до 20 000 в 1 мм3  крові). В першу добу життя кількість лейкоцитів зростає (відбувається розсмоктування продуктів розпаду тканин дитини, тканинних крововиливів, можливих під час пологів) до 30 000 в 1 мм3  крові. З другої доби життя кількість лейкоцитів знижується і до 7...12-го дня досягає 10 000... 12 000. Така кількість лейкоцитів зберігається у дітей першого року життя, після чого вона знижується і до 13... 15 років дорівнює кількості лейкоцитів у дорослої людини. Чим менше вік дитини, тим її кров містить більше незрілих форм лейкоцитів. Тривалість життя більшості форм лейкоцитів 2...4 дні. Утворюються лейкоцити в червоному кістковому мозкові, селезінці і лімфатичних вузлах. 

Значення лейкоцитів. 

Основна функція лейкоцитів – захист організму від мікроорганізмів, чужорідних білків, сторонніх тіл, які проникають у кров і тканини.Лейкоцити мають здатність самостійно рухатися, випускаючи псевдоніжки (псевдоподії). Вони можуть залишати кровоносні судини, проникаючи через судинну стінку, і рухатися між клітинами різних тканин організму. При уповільненні руху крові лейкоцити прилипають до внутрішньої поверхні капілярів і у великій кількості залишають судини, протискуючись між клітинами ендотелію капілярів. На шляху свого руху вони захоплюють і піддають внутрішньоклітинному перетравлюванню мікроорганізми  та інші сторонні тіла. Лейкоцити активно проникають через непошкоджені судинні стінки, легко проходять крізь мембрани, переміщаються в сполучній тканині під дією різних хімічних речовин, які утворюються в тканинах. Лімфоцити, які утворюються в лімфатичних вузлах і селезінці, циркулюють у крові 100-200 днів. Лімфоцити забезпечують імунні реакції в організмі 

2.3. Тромбоцити. Тромбоцити людини – це плазматичні утворення овальної або округлої форми діаметром 2...5 мкм. У людини вони не мають ядер і являють собою цитоплазматичні осколки гігантських клітин кісткового мозку. В електричному мікроскопі тромбоцити мають вигляд зірчастих утворень з ниткоподібними відростками.

В 1 мм3  крові людини міститься від 200 000 до 400 000 тромбоцитів. Кількість тромбоцитів у крові змінюється. Вдень їх більше,. а вночі менше. Після важкої м'язової роботи кількість кров'яних пластинок збільшується у 3...5 разів. Утворюються тромбоцити в червоному кістковому мозкові і селезінці. Тривалість життя тромбоцитів 5...7 днів. Руйнування їх відбувається в селезінці. Основна функція тромбоцитів пов'язана з їхньою участю у зсіданні крові. При пораненні кровоносних судин тромбоцити руйнуються. При цьому з них виходять у плазму речовини, необхідні для формування кров'яного згустка – тромба. Характерною властивістю тромбоцитів є їхня здатність прилипати і розпластуватися на сторонній і шорсткій поверхні (скло, пошкоджена кровоносна судина). Пластинки при цьому різко збільшуються у розмірах (в 5...10 разів), ніби розтягуються. Із округлої вони набувають зірчастої форми з численними витягнутими відростками. Варто лише пошкодити дрібну кровоносну судину, як пластинки негайно налипають, збираються до купки склеюються і дуже швидко утворюють білий тромб, своєрідну біологічну пробку, що сприяє припиненню кровотечі. Потім навколо цього тромба осідають нитки фібрину, а також еритроцити. Тромб змінює свій колір, стає червоним. Як правило, утворення тромба супроводжується звуженням кровоносних судин. Цьому сприяє особлива судинозвужувальна речовина, яка виділяється при руйнуванні кров'яних пластинок –серотонін.

У новонароджених тромбоцитів від 150 000 до 350 000 в І мм3 крові, немовлят – від 150 000 до 424 000. У віці від 1 до 16 років тромбоцитів від 200 000 до 300 000.

 
 
 

 
 
Меню сайту
Форма входу
Пошук
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 1516
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0