Будова та процеси життєдіяльностіГубки — примітивніші багатоклітинні тварини, ведуть прикріплений спосіб життя. Перші представники губок з'явилися в протерозойську еру. На сьогодні відомо понад 3000 видів губок. Губки поширені в прісних і солоних водах усіх кліматичних зон, представлені як поодинокими, так і колоніальними формами. Незважаючи на таку різноманітність, усі губки мають загальний план будови, що дозволяв об'єднати їх в один тип: 1) клітини тіла диференційовані та мають тенденцію до утворення тканин; 2) тіло складаеться з двохшарів клггин — ектодерми и ентодерми, між ними знаходиться драглиста речовина — мезоглея; 3) майже завжди є внутрішній скелет (вапняковий, кремнієвий), який виконує опорну функцію У багатьох губок тіло має вигляд келиха або мішечка, прикріпленого до субстрату (дна, камінця, раковин). У верхній частині знаходиться отвір — гирло, через яке порожнина губки (атріальна порожнина) сполучаеться з навколишнім середовищем. Стінка тіла складаеться з двох шарів — екто- і ентодерми. В ектодермі знаходяться плоскі клітини, які утворюють покривний епітелій. Ентодерму складаютъ клітини, наділені джгутиком,— хоаноцисти. У мезоглею занурені: опорні клітини; клігини, що формують скелет; амебоцити, що мають псевдоподії, які беруть участь у травленні, здатні перетворюватися на інші види клітин; статеві клітини. Стінка тіла губки пронизана численними наскрізними порами, в яких знаходяться хоаноцити. Скелет складаеться з безлічі голок (спікул), що мають різноманітну форму и розміри. В утворенні скелета бере участь спонгін — речовина, що скріплює голки між собою . Живлення, дихання і виділення здійснюються за допомогою безперервного потоку води крізь тіло. Завдяки ритмічній роботі джгутиків хоаноцистів, вода нагнітаеться в пори. Потраляє в атріальну порожнину і через гирло виводиться назовні. Залишки відмерлих організмів і найпростіші, які містяться у воді, захоплюються хоаноцитами, передаються амебоцитам і розносяться ними по всьому тілу. Захоплення поживних частинок відбувається шляхом фагоцитозу, травлення у губок внутрішньо-клітинне. Неперетравлені залишки викидаються в порожнину і виводяться назовні. Для дихання використовується розчинений у воді кисень, який поглинається всіма клітинами тіла. Вуглекислий газ також виводитьсяв розчиненому стані. Розмножуються губки як статевим, так і нестатевим шляхом. Головною причиною, яка перешкоджає масовому розповсюдженню губок, є відсутність відповідного субстрату. Більшість губок не може жити на мулистому дні, оскільки частинки мулу закупорюють пори, що призводить до загибелі тварини. Великий вплив на поширення мають солоність і рухливість води, температура. |
Меню сайту
Пошук
Наше опитування
Друзі сайту
Статистика
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |