Кров’яний тиск. Рух крові по судинах

Кров’яний тиск — це тиск крові на стінки кровоносних судин, інакше кажучи, перевищення тиску рідини в кровоносній системі над атмосферним. Найчастіше вимірюють артеріальний тиск; окрім нього, виділяють такі види кров’яного тиску: внутрішньосерцевий, капілярний, венозний.

Артеріальний тиск (АТ) — це тиск крові на стінки судин. Він характеризується двома показниками, які вимірюють у міліметрах ртутного стовпчика (мм рт. ст.). З кожним скороченням серце виштовхує в артерії чергову порцію крові. У момент виштовхування крові в артеріях створюється максимальний тиск на стінки судин. Цей тиск називають верхнім, або систолічним. Типове значення артеріального кров’яного тиску здорової людини (систолічний/діастолічний) = 120/80 мм рт. ст., тиск у великих венах на кілька мм. рт. ст. нижче нуля (нижче атмосферного). Різниця між систолічним артеріальним тиском і діастолічним (пульсовий тиск) у нормі становить 30–60 мм рт. ст.

Верхня цифра — систолічний артеріальний тиск, показує тиск в артеріях у той момент, коли серце стискається й виштовхує кров в артерії. Систолічний АТ залежить від сили скорочення серця. Після скорочення серце розслаблюється й наповнюється венозною кров’ю. Тиск в артеріях при цьому падає. Найнижче значення тиску в цій фазі називають нижнім, або діастолічним. Діастолічний артеріальний тиск показує тиск в артеріях у момент розслаблення серцевого м’яза. Це мінімальний тиск в артеріях, він відображає опір периферичних судин. У міру переміщення крові по судинному руслу амплітуда коливань тиску крові спадає, венозний і капілярний тиск мало залежать від фази серцевого цикл.

 Прилади для вимірювання АТ

Для вимірювання кров’яного тиску в людини застосовують метод, який запропонував російський лікар М. С. Коротков. Цей метод ґрунтується на прослуховуванні тонів серця за допомогою стетоскопа й покладений в основу всіх механічних тонометрів. Прилад, яким при цьому користуються, має назву сфігмоманометр. Найчастіше використовують апарат Рива-Роччи. Цей прилад складається з порожнистої гумової манжети, з’єднаної з гумовою грушею та ртутним манометром, що має шкалу. Натискаючи гумову грушу, накачують повітря в манжету, у якій підвищується тиск; оскільки манжета з’єднана із ртутним манометром, то такий самий тиск утворюється й у манометрі. Під цим тиском ртуть у манометрі піднімається й по шкалі, що перебуває за трубкою, відзначають її рівень: йому відповідає величина кров’яного тиску в міліметрах ртутного стовпчика.

Точність вимірювання артеріального тиску значною мірою залежить від положення передпліччя, розслаблення м’язів та від розмірів і правильності накладання манжети.

ЯК ПРАВИЛЬНО ВИМІРЮВАТИ АРТЕРІАЛЬНИЙ ТИСК