Екологічні групи рослин

Екологічна група рослин — це сукупність організмів різних видів незалежно від їх систематичної приналежності, що характеризуються подібними адаптаційними особливостями за відношенням до певного екологічного фактора. Екологічні групи рослин можна виділяти за відношенням до різних екологічних факторів середовища: вологість, температура, освітленість.  

За відношенням до світла виділяють декілька екологічних груп рослин або геліоморф: геліофіти,  сціофіти, геліосціофіти, сціогеліофіти. До геліофітів відносяться такі види, як кукурудза, цукрова тростина, білоус стиснутий, різні види ковили, костриця овеча, чимало видів родин – Гвоздичні, Лободові, Молочайні. В цю групу також входять лісові ефемероїди помірних широт – зірочки, ряст, підсніжник, проліска. До сціофітів відносяться такі рослини, як зелені мохи, плауни, квасениця звичайна, грушанки, веснівка дволиста, купина лікарська, копитняк, плющ. Геліосціофіти та сціогеліофіти за своєю морфологічною організацією подібні або до геліофітів, або до сціофітів. До цієї групи відноситься ряд лучних і лісових трав, деякі чагарники та чагарнички (наприклад, чемериця біла, коронарія зозуляча, суниці лісові, тонконіг дібровний, наперстянка великоквіткова та ін.). З деревних рослин до цієї групи входять береза, модрина, дуб, ясен, липа, черемха. 

За відношенням до температури виділяють наступні екологічні групи рослин: нехолодостійкі, неморозостійкі , морозостійкі, нежаростійкі,  жаровитривалі 

За відношенням до води можна виділити такі екологічні групи рослин або гідроморф: гідатофіти, гідрофіти, гігрофіти, мезофіти, ксерофіти.

Гідатофіти - водні рослини, що повністю або в значній мірі занурені у воду. Сюди відносяться такі рослини, як елодея канадська, рдесники, кушир, водяний жовтець, жабурник.

Гідрофіти – це надземно-водні рослини, що частково занурені у воду й зростають уздовж берегів, на мілководді, на болотах. До цієї групи відносяться такі рослини, як очерет звичайний, стрілолист, калюжниця болотна, частуха подорожникова, бобівник трилистий та інші види.

Гігрофіти– це надземні рослини, що живуть в умовах підвищеної вологості повітря й, часто, на вологих ґрунтах. Сюди можна віднести такі рослини, як розрив-трава, цирцея звичайна, осот городній, різні тропічні трави, рис, види жерухи, росичку та інші.

Мезофіти – найбільш чисельна екологічна група, що об’єднує рослини, які можуть переносити нетривалу та не дуже сильну засуху. Це рослини, що зростають при середньому зволоженні, помірному тепловому рeжимі й досить хорошому забезпеченні мінеральним живленням. За здатністю регулювати свій водний обмін одні з цих рослин подібні до гігрофітів, інші – до засухостійких форм. До цієї групи можна віднести вічнозелені дерева верхніх ярусів тропічних лісів, листопадні дерева саван, літньозелені листяні породи лісів помірних широт, кущі підліску, трав’янисті рослини широкотрав’я, рослини заплавних і не дуже сухих суходільних лук, пустинні ефемери та ефемероїди, багато бур’янових і більшість культурних рослин.

Ксерофіти  – рослини, що зростають у місцях із недостатнім зволоженням. Вони поділяються на два основні типи – сукуленти (м’ясисті на вигляд рослини з добре розвинутими водозапасаючими тканинами) та склерофіти (зовнішньо сухуваті рослини, як правило, з вузькими та дрібними листками). Прикладами сукулентів є кактуси, кактусоподібні молочаї, алоє, агави, молодило, очиток, холодок. Прикладами склерофітів є види ковили, тонконіг вузьколистий, костриця овеча, полини та деякі інші рослини.
За відношенням до загального вмісту в ґрунті мінеральних поживних речовин розрізняють: оліготрофні рослини, евтрофні рослини, мезотрофні рослини.  Рослини засолених ґрунтів об’єднують у групу галофітів (наприклад, солянки, курай, сарсазан).
За відношенням до субстрату, на якому зростають рослини, виділяють такі їх екологічні групи: петрофіти, кальцефіти, псамофіти.

Цілий ряд екологічних груп рослин виділяють за відношенням до особливостей ґрунту, тобто за відношенням до едафічних факторів (едафоморфи). Так, за відношенням до реакції ґрунтового розчину розрізняють: ацидофільні види, що зростають на кислих ґрунтах із рН меншим 6,7 (наприклад, білоус стиснутий, журавлина, ринхоспора біла, хвощ, верес, редька дика); нейтрофільні види, що приурочені до ґрунтів із рН 6,7-7,0 (більшість культурних рослин, дуб, шипшини, ожина сиза); базифільні види, що зростають при рН понад 7,0 (наприклад, головатень, анемона лісова); індиферентні види, що можуть зростати на ґрунтах із різним значенням рН (наприклад, конвалія, костриця овеча).