Інфузорія туфелька — типовий представник інфузорій. Інфузорії — це найбільш високоорганізовані найпростіші. Органелами руху інфузорій служать війки, за будовою багато в чому схожі до джгутиків, але більш короткі, й численні. Тіло покрите міцною еластичною оболонкою. Форма тіла постійна. У більшості інфузорій два ядра — велике й мале. Велике ядро має поліплоїдний набір хромосом і регулює процеси руху, живлення й виділення. Мале ядро відіграє важливу роль у статевому процесі, виступаючи як носій спадкоємної інформації. Безстатеве розмноження інфузорій-здійснюється шляхом поперечного поділу клітини навпіл .

Інфузорія туфелька — мешканець прісних водоймищ, вона досягає в довжину 0,3 мм. Тіло інфузорії туфельки має постійну подовжену форму з тупим переднім і загостреним заднім кінцями. Оболонка густо покрита війками, розташованими рядами. Працюють вони синхронно.

Живиться інфузорія переважно бактеріями. Збоку на тілі знаходиться ротова лійка. За допомогою навколоротових війок, що вистилають лійку, харчові часточки заганяються в рот, розташований у заглибленні лійки, а з нього надходять у глотку. На дні глотки в цитоплазмі утворюється травна вакуоля. Сформована травна вакуоля відділяється від глотки й захоплюється течією цитоплазми. При достатній кількості їжі й нормальних температурних умовах (близько 15 °С) травні вакуолі утворюються кожні 1—2 хв. У міру просування вакуолі їжа в ній перетравлюється й засвоюється цитоплазмою, після чого травна вакуоля підходить до задньої частини тіла, де через спеціальний отвір в оболонці — порошицю — неперетравлені залишки їжі викидаються назовні.

Функцію осморегуляції виконують дві скоротливі вакуолі. Безстатеве розмноження, що відбувається у інфузорії туфельки 1—2 рази на добу, через кілька поколінь замінюється статевим процесом, що протікає за типом кон’югації.