Мікробіолог і піаністка Такахаші разом зі своїм колегою Джеффрі Міллером (Jeffrey Miller) з Каліфорнійського університету в Сан-Дієго змусили білки "грати".
У ролі "нот" виступають 20 амінокислот з різних комбінацій яких складаються всі білки в природі. Основний принцип простий: зв'язати кожну з цих амінокислот з різними нотами, наприклад, лейцин - це до-бімоль, серин - ре, і так далі для інших амінокислот.
Для створення музичного ряду, необхідно просто пройти всю послідовність амінокислот білка і записати відповідні їм ноти.
Мікробіологи присвоїли кожній амінокислоті трьохзвучний акорд - групу з трьох нот замість однієї. Якщо грати такі акорди один за іншим, в точності відповідаючи порядку амінокислот в послідовності молекули білка, то звучать послідовності гармоній, що роблять мелодію багатше і цікавіше.
Також, вони знайшли спосіб визначати тривалість для кожної акорду, додаючи ритм музиці. Для цього вони відійшли від білка і повернулися до гену, який його кодує в ДНК. Послідовність, в якій амінокислоти формують ланцюжок білка, визначаться в гені триплетами нуклеотидів. Одна і таж амінокислота може бути закодована не одним, а кількома різними триплетами. Різниця в частоті "зустрічальності" триплета Такахаші та Міллер використали для визначення тривалості звучання кожного "аміно-акорду". Аккорд амінокислоти звучить довше, якщо частіше зустрічається відповідний їй триплет в послідовності ДНК.
Такахаші планує і далі розвивати цю ідею, ввівши різні музичні інструменти для різних за своїм біологічним функціям ділянок білка, що зробить білкові увертюри ще більш захоплюючими. А також, Такахаші дасть в найближчому майбутньому концерт для піаніно, написаний на осові отриманих ними білкових мелодій.
Послухайте як звучать білкові молекули - gene2music
Джерело: http://domna.org/node/60